Апеляційна інстанція на Чернігівщині 30 вересня ухвалила рішення не задовольняти позов мешканки Ніжинського району до АТ КБ «ПриватБанк» щодо стягнення 83 000 гривень, списаних із кредитки наприкінці 2024 року. Феміда підтримала висновки місцевого суду про те, що клієнтка самостійно перейшла за сумнівним інтернет-посиланням і передала дані, які надали шахраям доступ до системи Приват24. Вердикт винесла суддівська колегія під головуванням Скрипки А.А., за участю суддів Онищенко О.І. та Шарапової О.Л., на основі інформації з судового реєстру. Позивачка намагалася оскаржити постанову Ніжинського міськрайонного суду від 13 січня 2026 року про повну відмову у задоволенні її вимог.
Процес розпочався у січні 2025 року, коли жінка подала позов про захист прав споживачів. Вона вимагала від фінустанови повернути 83 000 гривень на рахунок станом на 14 грудня 2024 року, анулювати кредитну заборгованість, що утворилася після незаконних операцій, а також стягнути 10 000 гривень моральної шкоди та 9 500 гривень за правову допомогу. За твердженнями позивачки, вона володіла двома платіжними картками та кредитною лінією на 83 000 гривень. 14 грудня 2024 року ці кредитні кошти були перекинуті на іншу картку, звідки зникли трьома транзакціями з позначкою MONO Direkt KYIV (на 29 000 грн, 22 000 грн та 3 000 грн). Жінка запевняла, що пластик завжди був при ній, а секретні дані вона нікому не розкривала. Про інцидент вона повідомила банк, а 18 грудня 2024 року звернулася до поліції, після чого було відкрите кримінальне провадження за ч. 4 ст. 185 КК України. Банківська установа відхилила претензії у січні 2025 року, вимагаючи погасити борг.
Під час апеляційного розгляду було прослухано аудіозапис розмови клієнтки з гарячою лінією банку. З’ясувалося, що перед подіями вона перейшла за посиланням для участі в голосуванні за петицію про надання звання Героя України та вводила інформацію через особистий кабінет. Це дало стороннім особам доступ до її профілю, після чого мобільний пристрій перестав функціонувати. Службове розслідування банку показало, що вхід у систему здійснювався як зі звичного телефона, так і з комп’ютера на базі Windows. Авторизація на останньому пристрої відбулася з введенням правильного логіна і пароля та підтвердженням через фінансовий номер, причому клієнтці надходили сповіщення про підозрілу активність.
У скарзі заявниця наполягала, що голосування відбулося 15 грудня, тоді як гроші зникли на день раніше, 14 грудня, тому ці епізоди не пов’язані. Вона також апелювала до позиції Верховного Суду про те, що банк зобов’язаний доводити провину користувача у втраті даних, а всі сумніви трактуються на користь споживача. Апеляційний суд відкинув ці аргументи, зазначивши, що докази свідчать про сприяння самої клієнтки у розголошені конфіденційної інформації та ПІН-коду. Факт відкриття кримінального провадження не спростовує цього висновку. Відповідно до нормативів НБУ щодо емісії, клієнт не відповідає за операції без автентифікації, якщо не доведено його провину у втраті даних — у цьому ж випадку суд визнав доведеним, що саме дії жінки призвели до компрометації.
Стосовно подібних інцидентів згадуються інші судові рішення: в одном випадку суд анулював кредитний борг клієнтки банку на суму близько 42 тисяч гривень через неможливість її присутності в регіоні оформлення кредиту; в іншому — через махінації з використанням мобільного оператора у Миколаєві судилися щодо повернення 105 тисяч гривень. Серед інших новин регіону та світу фігурують повідомлення про домовленість щодо гуманітарних місій з Україною, трагічна ДТП у Дніпрі з чотирма загиблими, затримання у Львові скандального активіста, а також сутички під час протестів в Албанії.
