За словами військово-політичного фахівця Олексія Копитька, очільник Кремля Володимир Путін прагне уникнути ведення бойових дій у зимовий період, тому намагається максимально форсувати тиск на українську державу до похолодання. В оприлюдненому у Facebook аналізі експерт розтлумачив глибинну сутність домовленостей між Вашингтоном і Москвою, акцентувавши, що листопадовий та грудневий періоди виступають останнім вікном можливостей для Кремля вести гру з позиції сили на глобальній арені. Серед чинників, які змушують російське керівництво поспішати, аналітик виокремлює санкційний зашморг, систематичні атаки на вітчизняні НПЗ агресора, а також наближення самітів АТЕС і G20. На думку фахівця, з приходом весни обстановка для Москви втратить керованість, а розклад сил у Вашингтоні трансформується не на користь російського режиму.
Копитько підкреслює синергію економічного тиску та фронтових втрат загарбників. Обмежувальні заходи відчутно б’ють по економіці РФ, при цьому високі ціни на нафту не виправляють ситуацію, про що свідчать офіційні показники Росстату. Дослідник зазначає, що в реаліях світової політики відсутня благодійність, а Сполучені Штати залишаються домінуючим гравцем. У сферах зіткнення інтересів американського бізнесу з кремлівськими можливі локальні компроміси, проте стратегічний тиск на ворога зберігатиметься.
Саме цим фахівець пояснює інформаційний вакуум з боку США після серії займань на нафтопереробних підприємствах Росії — Новокуйбишевському, уфимському та нижньогородському. Масштабний характер пожеж на першому та третьому об’єктах демонструє кризовий стан нафтовидобувної галузі РФ із настанням зими. Експерт нагадав, що спроба Дональда Трампа нівелювати санкційну архітектуру за допомогою дизельної домовленості заради електоральних дивідендів спрацювала проти нього на виборах, через що інциденти згоряння на території РФ відійшли на другий план. Нині ж американська адміністрація зосереджена на внутрішньополітичній боротьбі перед виборами, наслідках невдач у Бразилії та патовому стані подій в Ізраїлі.
Паралельно з економічними викликами українські сили здійснили серію результативних ударів по низці хімічних підприємств, об’єктах військового заводу в Каменську-Шахтинському Ростовської області, а також уразили пускову установку тактичного ракетного комплексу «Іскандер». Копитько резюмує, що воєнний сектор ворога зазнає системного ураження поряд із нафтовим.
На переконання аналітика, до кінця календарного року в розпорядженні Путіна залишаються дві головні міжнародні трибуни — листопадовий саміт АТЕС та груднева зустріч G20, які надають шанс на реалізацію домінуючої позиції. Раніше високий представник європейської дипмісії Кая Каллас висловила застереження, що потенційна присутність російського лідера на грудневому саміті G20 у Маямі створює небезпеку легітимізації повернення РФ на міжнародні заходи в розпал війни. Обмеженість часу зумовлює агресію Кремля проти мирного населення, енергомереж та інфраструктурних переходів.
Окрім того, фахівець звернув увагу на загальну турбулентність в економіці через очікувані кроки Трампа і Нетаньяху в районі Перської затоки, котирування сектору штучного інтелекту та локальні конфлікти на кшталт протистояння між Ефіопією та Еритреєю, а також консолідацію європейських політиків довкола протестів у Польщі.
Як зазначає експерт, пріоритетним завданням для України є збереження інтенсивності знищення ворожої сили задля того, щоб фронтова лінія до зими фактично зупинилася. Це здатне розблокувати нові перспективи, включно з концепціями демілітаризованих зон та локальних перемир’я у непередбачуваних точках.
Нагадаємо, раніше з’являлися повідомлення про ініціативу щодо зустрічі у Туреччині, де Анкара розглядається як оптимальний посередник завдяки зв’язкам з Києвом, Вашингтоном і Москвою. Також лунали заяви Кремля про потенційну готовність відповісти на дзвінок, хоча українська сторона наголошує на недостатності одного контакту для тривалого миру. Окрім того, оприлюднено дані про позицію Каллас щодо G20, відставку бельгійського прем’єра, повернення тіл полеглих мешканців Олешок під керівництвом омбудсмена Лубінця, а також завершення розслідування Офісу генпрокурора у справі втечі Кравченка в рамках операції «Карфаген».
