Президент Литви Гітанас Науседа висловив переконання, що різноманітні агресивні витівки та провокації Кремля на території європейських держав дедалі гостріше ставлять на порядок денний питання про задіювання статті 5 Вашингтонського договору про спільну оборону. Під час інтерв’ю польському медіа Onet, оприлюдненого 6 листопада, литовський керівник підкреслив, що межа між ворожими інцидентами та прямим військовим зіткненням стає мінімальною. На його переконання, подібні надзвичайні ситуації здатні призводить до людських втрат.
Очільник литовської держави зазначив, що країна володіє даними розвідки щодо потенційних небезпек, у зв’язку з чим Вільнюс разом із Варшавою суттєво укріпив захист на кордоні з Калінінградською зоною. За його словами, агресивна тактика Кремля охоплює міграційний тиск, запуск повітряних аеростатів та появу дронів. Подібні інциденти охоплюватимуть не лише східні рубежі блоку, а й Данію, Німеччину та інші європейські країни.
Стосовно перспектив переговорного процесу Науседа зауважив, що Росія надто глибоко ув’язнена у воєнній агресії проти України для повномасштабного нападу на блок НАТО, а реальний діалог із Києвом навряд чи почнеться раніше 2027 року. Політик нагадав про недавню подію з безпілотником, який розбився біля литовських меж, що оголило певні вразливості системи ППО. Водночас він спрогнозував, що завдяки посиленню заходів безпеки до другого півріччя 2027 року держава буде набагато краще захищена від таких ризиків.
Окрім цього, у західній пресі, зокрема у виданні The Telegraph, зазначалося прагнення Москви змусити альянс відійти до кордонів 1997 року із вимогою згортання присутності у Східній Європі. Своєю чергою, в НАТО інформували про плани Кремля дестабілізувати європейські країни за допомогою диверсійних актів та кібератак для підриву довіри до демократії та зменшення підтримки України. Додатково повідомлялося про заклики Пентагону до країн Балтії щодо стриманішої риторики стосовно Москви задля збереження стабільності на континенті.
