Після трагедії в Києві 18 квітня, коли поліцейські втекли від чоловіка, що стріляв у перехожих, в Україні розгорнулася дискусія про можливість дозволу цивільним на носіння вогнепальної зброї. Це питання підняв міністр внутрішніх справ Клименко, але, можливо, він поспішив. Американське дослідження свідчить про те, що зростання кількості зброї у населення веде до збільшення ймовірності масових розстрілів. Згідно з міжнародним рецензованим дослідженням, опублікованим у журналі BMJ у 2019 році, вчені з Колумбійського, Нью-Йоркського та Бостонського університетів проаналізували дані з усіх 50 штатів США за період з 1998 по 2015 роки. Вони досліджували зв’язок між суворістю законів про зброю, її поширеністю серед населення та частотою масових розстрілів. Результати виявилися однозначними та статистично значущими. Дослідники встановили, що кожне підвищення «дозвільності» законів про зброю на 10 пунктів за спеціальною шкалою від 0 (найсуворіші обмеження) до 100 (повна відсутність обмежень) супроводжувалося зростанням кількості масових розстрілів на 11,5%. Вони також довели, що цей зв’язок є стійким і відтворюваним. Штати з найліберальнішими законами про зброю демонструють систематично вищі показники масового насильства в порівнянні з тими, де існують жорсткі обмеження. Ще більш вражаючими є дані щодо рівня володіння зброєю. Зростання частки домогосподарств, що мають вогнепальну зброю, на 10 відсоткових пунктів корелювало зі збільшенням кількості масових розстрілів на 35,1%. Це означає, що навіть незначне підвищення дозволів на володіння зброєю призводило до зростання злочинів більш ніж на третину. У статистику входили не лише збройні напади, але й випадки самогубств, які також суттєво зросли. Автори дослідження зазначили, що розрив між обмежувальними та дозвільними штатами продовжує зростати. Дослідники окремо проаналізували масові розстріли, які вони визначили як події, під час яких вогнепальною зброєю було вбито чотирьох або більше людей, використовуючи дані ФБР. Іншим важливим аспектом, що досліджувався, були так звані «домашні» розстріли, коли жертвами ставали члени сім’ї або партнери, і «недомашні», де зв’язок між злочинцем і жертвами був іншим. У обох випадках зв’язок між ліберальним законодавством про зброю та рівнем насильства залишався високим, спростовуючи аргумент, що легалізація зброї захищає від нападників. Це питання є особливо актуальним для України, оскільки київський терорист використовував легальний карабін Kel-Tec SUB-2000, вироблений у США. Перед тим як ухвалювати рішення про дозволи на зброю для цивільних, важливо врахувати, що багаторічна американська статистика свідчить про те, що розширення доступу до зброї статистично підвищує ризики масового насильства. Дискусія, ініційована міністром Клименком, повинна базуватися на таких даних, а не на інтуїтивних припущеннях. Теракт у Голосіївському районі Києва став одним із найтрагічніших інцидентів із застосуванням вогнепальної зброї в новітній історії України. Внаслідок теракту загинули семеро людей, а 14 отримали поранення, серед яких був київський музикант Ігор Савченко. Нападник отримав легальний дозвіл на зброю у грудні 2025 року, незважаючи на погашену судимість за заподіяння тілесних ушкоджень, що поставило під сумнів якість системи перевірки заявників на придбання вогнепальної зброї. Питання корупції та недоліків у системі дозволів на зброю піднімалося ще до квітневої трагедії. У 2021 році було викрито корупційну схему видачі дозволів на зброю, в якій були залучені п’ятеро поліцейських. Тоді Ігор Клименко висловлювався проти широкої легалізації зброї, але після подій 18 квітня його риторика змінилася під тиском суспільного обурення.
Вплив легалізації зброї на рівень насильства: американське дослідження
