ПриватБанк звернувся до суду з вимогою стягнути з жінки заборгованість за кредитом у розмірі 80 884 гривень. Жінка заявила, що кредитні кошти були викрадені через несанкціонований доступ до рахунку, а банк не забезпечив належного рівня захисту. Про це йдеться у рішенні Деснянського районного суду міста Києва, опублікованому 16 квітня 2026 року.
17.06.2020 року жінка звернулась до ПриватБанку для отримання банківських послуг і підписала заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Для отримання послуги «Кредит Готівкою» 11.06.2024 року вона підписала паспорт споживчого кредиту та кредитний договір № б/н про надання строкового кредиту на 87 600 гривень. Банк виконав свої зобов’язання за договором у повному обсязі, перерахувавши на поточний рахунок позичальниці 87 600 гривень.
Через порушення зобов’язань за кредитним договором і з урахуванням внесених коштів на погашення, станом на 04.08.2025 року банк визначив заборгованість у загальному розмірі 80 884 гривень і просив суд стягнути цю суму.
24.10.2025 року до суду від адвоката жінки надійшов відзив на позовну заяву. У ньому зазначалося, що з її банківського рахунку було викрадено кошти. Перед крадіжкою зафіксували нетиповий вхід з інших адрес в акаунт Приват-24, але банк не вжив заходів безпеки, щоб запобігти списанню коштів. За цим фактом Деснянське УП ГУНП у м. Києві проводить розслідування. Також жінка зверталася до Департаменту кіберполіції з повідомленням про викрадення коштів і неодноразово зверталася до банку для з’ясування обставин та проведення перевірки, однак перевірку так і не було проведено. У відзиві просили відмовити в задоволенні позову повністю.
Суд відмовив ПриватБанку в задоволенні позову. Суд дійшов висновку, що списання коштів з карткових рахунків жінки відбулося не за її розпорядженням, тому вона не повинна нести відповідальності за такі операції.
У рішенні суд наголосив: «Суд дійшов висновку, що позивач не надав суду належних і допустимих доказів на спростування доводів відповідача, не довів, що відповідачка, як володілець та користувач картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяла у доступі до її карткового рахунку чи надала інформацію третім особам, що дало змогу ініціювати платіжні операції. Позивачем не доведено вжиття банком всіх можливих заходів для запобігання порушенню прав відповідача та їх поновлення, зокрема, щодо використання у банкоматах коректного введення ПІН-коду, здійснення смс-інформування позивача про всі операції, сповіщення позивача через Приват-24. Списання коштів з карткових рахунків відповідачки відбулося не за її розпорядженням і вона не повинна нести відповідальності за такі операції. Таким чином суд встановив несанкціоноване списання коштів з банківських рахунків відповідачки, а отже стягнення спірних коштів з відповідачки є неправомірним. Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості є необґрунтовані та не підлягають задоволенню, вони в такому вигляді не ґрунтуються на встановлених нормах цивільного законодавства України, оскільки представником позивача не надано суду доказів, які б суд міг покласти в основу задоволення вимог позивача, як це передбачено статтями 76-79 та 81 ЦПК України»