У четвер, 23 квітня 2026 року, на сесійному засіданні депутати Київради ухвалили низку рішень про перейменування міських об’єктів. Деталі кожного рішення опубліковані на офіційному порталі міської влади Києва.
Безіменний проїзд поблизу Маріїнського парку та Верховної Ради отримав ім’я загиблого нардепа і колишнього спікера парламенту Андрія Парубія. На порталі це рішення пояснили державницьким масштабом його постаті. Зазначено, що 30 серпня 2025 року у Львові його застрелив кілер серед білого дня. Депутатка Київради від «ЄС» Марина Порошенко наголосила, що він належав до покоління творців незалежності, щодня працював для утвердження сильної української держави, а присвоєння його імені проїзду біля Верховної Ради є знаком глибокої поваги до внеску в боротьбу за незалежність, розвиток парламентаризму та зміцнення національної стійкості.
Ще одне рішення стосується скверу на вулиці Юрія Шумського між будинками №1Б і №3: його назвали на честь Героя України Святослава Алексапольського. У повідомленні йдеться, що він загинув, захищаючи країну від російських окупантів, воював із часів Криму й Сходу, брав участь у боях на Донбасі та у найтяжчий період обороняв Київ. Депутат Дмитро Білоцерковець підкреслив, що це не лише увічнення пам’яті, а й належна шана воїну, добровольцю та патріоту, який віддав життя за державу, і що такі рішення зберігають імена Захисників і Захисниць у міському просторі, суспільній пам’яті та серцях киян.
Київській дитячій музичній школі №8 на вул. Великій Житомирській, 26Б у Шевченківському районі присвоїли ім’я композитора Левка Колодуба. Депутати відреагували на звернення колективу закладу: зазначалося, що він тривалий час викладав у Київській консерваторії та залишив великий і визначний творчий доробок. Водночас Інформатор повідомив і про іншу деталь: свого часу композитор склав оду КПРС. Голова постійної комісії Київради з питань культури, туризму та суспільних комунікацій Вікторія Муха пояснила, що творчість Левка Колодуба стала вагомою частиною національної музичної культури, а його ім’я пов’язане з розвитком української композиторської школи, багаторічною педагогічною працею, вихованням нових поколінь музикантів і утвердженням високого рівня українського академічного мистецтва.
Також безіменний сквер на Солом’янці назвали «Пам’яті героїв-рятувальників». Його присвятили працівникам ДСНС та інших екстрених служб, які під час війни й у мирний час тримають на собі місто та першими йдуть у вогонь і лід, рятуючи киян. Ідеться, зокрема, про вшанування тих, хто загинув під час виконання службових обов’язків. Депутатка Юлія Ярмоленко зазначила, що така назва є проявом шани, вдячності та суспільного визнання їхнього подвигу й закріплює в міському просторі пам’ять про тих, хто до останнього захищав життя і безпеку людей.
Окремо в межах дерусифікації у Дніпровському районі одну з бібліотек перейменували на честь української письменниці Марії Морозенко. Раніше бібліотека мала ім’я Івана Сергієнка, керівника київського комітету КПРС. Депутати пояснили, що таким рішенням прибирають ідеологічний маркер та вшановують українську діячку. Вікторія Муха наголосила: коли Україна бореться не лише за територію, а й за ідентичність, мову, пам’ять і майбутнє, у міському середовищі мають бути імена людей, які служили українській культурі та національному становленню; вона також підкреслила символічність того, що ім’я Марії Морозенко присвоєно дитячій бібліотеці.
Раніше Інформатор повідомляв, що до Київради 20 квітня 2026 року надійшов проєкт рішення про масштабне збільшення фінансування головного теплопостачальника столиці. Комплексний план енергостійкості Києва передбачає виділення КП «Київтеплоенерго» 10,4 млрд гривень через збільшення статутного капіталу, щоб місто пройшло зиму 2026/2027 року в умовах тривалої російської агресії.
Також у Київраді розглядають проєкт змін до раніше ухваленого рішення щодо тимчасового використання квартир КП Фінансова компанія «Житло-інвест». Документ пропонує розширити коло осіб, які отримуватимуть тимчасове безкоштовне житло: крім мешканців пошкоджених будинків, це мають бути галузеві фахівці з різних регіонів України, направлені для відновлення об’єктів інфраструктури столиці. Ініціатором змін є Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу КМДА.
