Державна податкова служба зараз не має прямого доступу до банківських рахунків громадян. Банківська таємниця продовжує діяти, а в автоматичному режимі для податківців її не розкрито. Водночас для отримання даних про обороти на рахунках податкова може застосовувати кілька механізмів фінансового моніторингу. Про це на своєму YouTube-каналі розповів адвокат Богдан Янків.
Адвокат наголосив, що українцям варто дбати про податкову чистоту та прозорість, оскільки, за даними з різних джерел, податкова вже почала шукати неоподатковані доходи. За його словами, податкова не бачить автоматично ні вхідних, ні вихідних платежів за рахунками, а також не має інформації про залишки коштів. Щоб дізнатися про оборот коштів на банківському рахунку, податківцям доводиться вдаватися до окремих механізмів. Він зазначив, що податкова не може просто відкрити банківську виписку в онлайн-форматі, тому змушена виконувати додаткові дії. Також адвокат неодноразово бачив повідомлення, у яких податкова вимагала сплату податку, посилаючись на дані НБУ про обороти за рахунками. Найменша сума обороту, яку йому доводилося бачити в таких випадках, становила 540 тисяч гривень за рік. Саме з таких обсягів НБУ раніше розпочинав збір і аналіз відповідної інформації.
Частину відомостей про доходи з нерухомості податкова може отримувати через профільні реєстри. Йдеться про квартири, будинки, комерційні приміщення та земельні ділянки. Наразі податкова володіє даними про об’єкти нерухомості кожної фізичної особи, зокрема для нарахування мінімального податкового зобов’язання щодо сільськогосподарських земель і податку на нерухоме майно. Однак відомості про те, чи здається майно в оренду, надходять лише тоді, коли орендарем є юридична особа або ФОП, який виступає податковим агентом, утримує та сплачує податок і подає звітність. У таких ситуаціях штрафні санкції зазвичай не застосовують, бо податок уже утримано й задекларовано. Крім того, громадяни можуть отримати в податковій довідку про доходи, яку за потреби використовують для підтвердження походження коштів.
За словами адвоката, нині таких випадків не фіксується: податкова не займається цим активно, а виявлення таких порушень залишається складним. Водночас уже робляться перші кроки до того, щоб рієлтори стали суб’єктами фінансового моніторингу. Зокрема, планується зобов’язати їх звітувати до податкової про здачу квартир в оренду із зазначенням і орендодавця, і орендаря.
Окремо Богдан Янків звернув увагу на публічність у добу інформаційних технологій та соціальних мереж, зокрема TikTok та схожих платформ. За його словами, чимало підприємців відкрито говорять про великі обороти свого бізнесу — 50, 100 або навіть 150 мільйонів гривень. Проте перевірка за податковим номером нерідко показує, що такі особи або не декларують доходи, або працюють як ФОП у межах лімітів своєї групи. Адвокат зазначив, що вже були випадки, коли податкова аналізувала такі публічні заяви та зіставляла їх із фактичними податковими даними. Це могло ставати підставою для запитів про походження коштів або претензій щодо сплати податків. У судових спорах подібні висловлювання іноді також використовують як додаткові докази, що може ускладнювати оскарження штрафів. Тому говорити про значні обороти бізнесу коректно лише тоді, коли це підтверджується офіційною фінансовою звітністю компанії.
Адвокат також нагадав, що з липня 2023 року Україна приєдналася до угоди CRS про автоматичний обмін податковою інформацією. До цієї системи входять більшість країн Європи та багато інших держав світу. Суть механізму в тому, що коли резидент України відкриває рахунок за кордоном, інформація про цей рахунок і його стан передається до української податкової служби. Завдяки цьому податкова може отримувати дані про доходи на іноземних рахунках, відкритих у країнах-учасницях CRS.
Водночас, за словами адвоката, йому наразі невідомі такі випадки. Якщо вони й трапляються, то залишаються поодинокими та непублічними. Він також згадав норму, що діє в період воєнного стану: якщо податкова виявляє іноземні доходи або рахунки на суму до 250 тисяч доларів, це не є підставою для нарахування податків. Фактично ця норма поширюється на значну частину осіб, які перебувають під тимчасовим захистом у країнах ЄС та отримують доходи за кордоном.
За словами Богдана Янківа, вже з’являються перші приклади міжнародного обміну інформацією. Зокрема, Україна та Великобританія обмінялися даними про доходи українських громадян у Великій Британії. У більшості випадків ішлося про доходи, отримані через платформу OnlyFans, яка належить компанії Fenix International Ltd. Після цього податкові органи почали надсилати повідомлення таким користувачам і ініціювати стягнення податків із відповідних доходів. Особливість таких справ полягає в тому, що податкові нарахування не здійснюються одразу. Є суттєва затримка в кілька років: наприклад, претензії щодо доходів за 2022 рік почали надходити наприкінці 2024 року, а щодо доходів за 2023 рік — наприкінці 2025 року. Тобто податкові вимоги формуються ретроспективно, із відчутним часовим лагом між отриманням доходу та першими претензіями.
Ще однією важливою нормою адвокат назвав зміни, прийняті у березні 2025 року, щодо розширеного відображення даних у фіскальних чеках. Відповідно до них фінансові установи мають зазначати в чеках інформацію про отримувача платежу, зокрема його ім’я. Фактично це означає, що коли приватна особа відправляє товар поштою та отримує зворотну оплату у відділенні, таке відділення формує чек про оплату, де може бути вказане ім’я отримувача платежу. Цей чек надходить до податкової, яка систематизує такі дані з великої кількості чеків. Якщо одна людина як отримувач регулярно отримувала багато оплат, податкова може надіслати лист із повідомленням про ці платежі та вимогою сплатити податки. За словами адвоката, декларацію за такі доходи потрібно подати до 1 травня 2026 року. Очікується, що приблизно з червня 2026 року можуть почати надходити запити від податкової щодо незадекларованих доходів, отриманих у такий спосіб.
В Україні також завершується деклараційна кампанія за підсумками минулого року. Граничний термін подання декларації про майновий стан і доходи — 30 квітня 2026 року, тому податкова радить не відкладати це питання, адже часу залишилося небагато.
Подавати декларацію мають громадяни, які протягом року отримували доходи, з яких податок не був сплачений або був сплачений не повністю. Також декларацію подають фізичні особи — підприємці на загальній системі та самозайняті особи. Окрім цього, громадяни можуть подавати декларацію для отримання податкової знижки, зокрема за витрати на навчання, іпотеку, страхування тощо. У такому випадку граничний строк подання — до 31 грудня 2026 року. Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначені за результатами декларації, необхідно сплатити до 1 серпня 2026 року.
