З 1 травня завершується запроваджена урядом Свириденко програма паливного кешбеку. Одночасно АМКУ застеріг великі мережі АЗС від картельної змови на ринку пального. Усе це відбувається на тлі коливань нафтових цін через війну на Близькому Сході.
Прем’єр-міністр Юлія Свириденко повідомила, що з 20 березня кешбеком на пальне вже скористалися 2 млн українців. Держава відшкодовує до 1 000 грн на місяць: 15% за дизель, 10% за бензин і 5% за газ. Для порівняння, загалом програмою «Національний кешбек» користуються понад 4,5 млн українців.
За словами Юлії Свириденко, понад 91% учасників програми — власники авто масового сегмента. Найчастіше йдеться про Volkswagen Passat і Golf, Renault Megane, Skoda Octavia і Fabia, Ford Focus, Daewoo Lanos, а також автомобілі ВАЗ. Більшість машин мають вік 10–20 років, а понад 80% оснащені двигунами об’ємом до 2,5 л. Отримані кошти можна спрямувати на оплату комунальних і поштових послуг, купівлю ліків, книжок або продуктів українського виробництва. У середньому 70% кешбеку витрачають на комунальні послуги.
Народна депутатка Ніна Юаніна розкритикувала програму. Вона поставила під сумнів, звідки держава має настільки детальну інформацію, зокрема про конкретні моделі авто, а також чи не є майже 2 млрд грн ресурсом, який уже зменшив фінансування інших видатків.
Директор Консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн вважає, що механізм кешбеку показав ефективність, оскільки ним скористалися ті, хто цього найбільше потребував. За його словами, витрати держави були порівняно невеликими та частково компенсувалися зростанням надходжень від ПДВ. У березні витрати на кешбек розрахунково становили 1,3 млрд гривень, а у квітні можуть сягнути 2 млрд гривень. Водночас приріст ПДВ оцінюється у 1,3-1,5 млрд гривень на місяць.
24 квітня Антимонопольний комітет надав мережам АЗС 10 днів, аби ті встановили “обґрунтовані” ціни на пальне. Сергій Куюн зазначив, що нині ринок збалансувався, а ціни на заправках стали повністю об’єктивними. Він пояснив, що в березні ситуація була іншою: оптові ціни перевищували роздрібні, адже опт швидше реагує на зміни зовнішнього ринку, ніж роздріб. Роздрібні ціни тоді стримували запаси. Тепер же роздрібна ціна пального нарешті стала вищою за оптову, що, за оцінкою Куюна, оздоровило ринок. Середня оптова ціна на дизпальне становить 82 грн/л, тоді як на АЗС воно коштує 87-89 грн/л. Такий спред дає невеликим мережам змогу купувати пальне гуртом і працювати з економічним сенсом.
Раніше засновник групи компаній “Прайм” Дмитро Льоушкін пояснював, що ринок уже адаптувався до закритої Ормузької протоки: 10 млн барелів нафти з 20 вдалося перенаправити через нафтопроводи. Крім того, збільшили відвантаження Венесуела та США. На його думку, кризу більш-менш стабілізували. Зараз є потенціал для здешевлення бензину та дизелю в межах 7 грн/л, однак знижуватимуться ціни повільніше, ніж раніше зростали.
Віцепрем’єр-міністр, міністр енергетики Денис Шмигаль заявив, що відновлення постачання дизельного пального з Угорщини може знизити його вартість в Україні. Він вважає, що цьому може посприяти перезапуск нафтопроводу “Дружба”, завдяки чому Україна отримає додаткові обсяги дизелю. Водночас Шмигаль наголосив, що Міністерство енергетики не веде перемовин про відновлення постачання дизелю з Угорщини. За його словами, старту перемовин з Угорщиною очікують від компаній “Укртрансфнафта” та MOL.
“Вважаю, що труба, яка є між Угорщиною та Україною, звичайно, має використовуватися. Тим більше, що зараз є проблема на ринку пального. Можливо здешевити дизель як ресурс, який Україна буде отримувати завдяки трубопровідному транспорту”, – зауважив Шмигаль.
