Від початку повномасштабного вторгнення російські державні підприємства та установи спрямували на протидію безпілотникам понад 17 мільярдів рублів, що в еквіваленті становить близько 208 мільйонів доларів. Про це стало відомо 29 жовтня з оприлюдненого розслідування видання «Новая газета Европа», яке вивчило тендерну документацію. За оцінками аналітиків, головними бенефіціарами цих угод стали представники оновленої бізнес-номенклатури воєнного часу. Серед замовників систем протидії лідерами виявилися «Россети», які керують лініями електропередачі в країні.
Зокрема, компанія «Россети» разом зі своїми дочірніми структурами виділила на купівлю антидронового обладнання понад три мільярди рублів. Другу позицію за обсягом витрат зайняв «Мосводоканал» із показником 1,7 мільярда рублів, а компанія «Інтер РАО» направила на ці потреби 1,3 мільярда рублів. Водночас масштабні інвестиції фіксуються навіть у віддалених від українського кордону регіонах: наприклад, повітряна гавань Южно-Сахалінська придбала захисного устаткування приблизно на 300 мільйонів рублів. Серед найдорожчих позицій експерти виокремили комплекс «Сапфір», виготовлений концерном КРЕТ із холдингу «Ростех». Також великим попитом користуються детектори «Булат» та протидронові рішення від «Лабораторії Касперського», на які державні структури витратили мінімум 100 мільйонів рублів.
Подібні фінансові вливання обумовлені не лише бойовими діями, а й жорстким тиском із боку державного керівництва. У серпні 2026 року президент Росії Володимир Путін затвердив указ, що дозволяє запроваджувати тимчасовий державний контроль над активами підприємств, якщо держава визнає недостатнім рівень захищеності об’єктів критичної інфраструктури від нальотів дронів. Функції тимчасового управителя покладатимуться на Росмайно або іншу структуру за рішенням уряду. Через це компанії, які не встигли придбати необхідні системи, стикаються з ризиком втратити власне майно.
Потреба в таких інвестиціях безпосередньо залежить від інтенсивності ударів по російській території, насамперед по столичній повітряній зоні. Раніше Інформатор зазначав, що масований наліт безпілотників паралізував роботу московських летовищ 30 жовтня, призвівши до скасування мінімум 223 рейсів та затримки ще 233, що стало одним із наймасштабніших збоїв з початку жовтня. Тоді мер столиці Сергій Собянін інформував, що в напрямку регіону вночі було зафіксовано 862 дрони, більшу частину яких перехопили на дальніх підступах. Крім того, нагадуємо про нічну атаку на Москву 13 жовтня, коли низка аеропортів призупинила обслуговування літаків, а окремі міжнародні рейси розвертали ще у повітряному просторі Литви. Подібні інциденти стали регулярними, спричиняючи багатогодинні затримки пасажирів та іміджеві збитки для галузі.
Тим часом російська армія вже другу добу поспіль завдає ударів по залізничному вокзалу та локомотивах у Дніпрі, у зв’язку з чим «Укрзалізниця» випустила попередження про затримки потягів. На українському політичному полі народна депутатка Мар’яна Безугла висловила серйозне занепокоєння після анонсу конкурсу на розробку вітчизняних ракет, звинувативши командувача Повітряних сил Сергія Кривоножка, який був присутній на закритому засіданні, у зриві цих оборонних ініціатив. Окрім того, в Іспанії стався вибух на підприємстві з виготовлення боєприпасів для України. На тлі ескалації Україна ініціює термінове засідання Ради Безпеки ООН через масштабні обстріли Дніпра, Чернігова та Кременчука.
