Депутат Київради від партії “Голос” і колишній голова Державної митної служби Максим Нефьодов публічно заявив про незгоду з процедурою фінансового моніторингу, яку щодо нього застосував ПриватБанк. За його словами, у нього запросили підтвердження джерела походження коштів для звичайної транзакції, хоча ці гроші вже кілька років перебували на його зарплатному рахунку.
Нефьодов повідомив, що вже третій рік отримує зарплату на рахунок у ПриватБанку. Саме з цих коштів він купує військові облігації Міністерства фінансів, для яких передбачено спрощений фінансовий моніторинг. Попри це банк попросив надати інформацію про джерело походження грошей, які й без того зберігалися на його рахунку в цій самій установі.
У своєму дописі колишній очільник митниці іронічно перелічив можливих “винуватців” цієї ситуації, поставивши питання про те, хто саме створює для клієнтів банку зайве навантаження.
Цей допис Нефьодова додав аргументів до тривалої дискусії про те, наскільки виправданим є посилений контроль щодо політично значущих осіб в Україні. Публічні особи, посадовці та колишні чиновники не раз заявляли, що банки застосовують вимоги фінмоніторингу навіть до звичних операцій, попри роз’яснення регулятора.
Ситуація довкола статусу ПЕП загострилася на тлі законодавчих змін останніх місяців. Тоді парламент намагався переглянути тривалість і жорсткість контролю для таких осіб, тоді як міжнародні партнери України наполягали на протилежному підході.
Водночас читачі у ФБ написали Максиму Нефьодову, що його труднощі не пов’язані зі статусом політично значущої особи, оскільки фінмоніторинг ПриватБанку так само реагує і на пересічних українців.
Раніше Інформатор повідомляв, що Рада скасувала довічний фінмоніторинг для чиновників, обмеживши посилений контроль для політично значущих осіб 12 місяцями після звільнення з посади. Це рішення мало спростити банківські процедури для колишніх посадовців, які роками залишалися під посиленим наглядом навіть після завершення каденції.
Також ми писали, що ЄС вимагав повернути посилений пожиттєвий фінмоніторинг для PEP, наполягаючи, що президент не повинен підписувати закон про пом’якшення контролю. Це протистояння між українським парламентом і європейськими партнерами показує, наскільки суперечливим залишається питання фінансового нагляду за політично значущими особами.
