Російський керівник Володимир Путін зазначив під час пресконференції, що Москва готова до можливого збройного протистояння з Європейським континентом, проте не прагне його, підкреслюючи при цьому відсутність переможців у разі такого конфлікту. Цю заяву було зроблено після обговорення балтійського питання з очільниками урядів Норвегії та Фінляндії. За словами російського лідера, в європейських країнах дедалі частіше лунають тези про підготовку до війн із Російською Федерацією до 2030 року, хоча прихильники такого розвитку подій досі не домоглися стратегічного розгрому Москви. Путін розкритикував подібні плани європейців, назвавши таку риторику непридатною, і висловив переконання, що прибічники стратегічної поразки РФ навряд чи досягнуть мети в зазначений термін.
Він уточнив, що комунікація з фінським президентом і норвезьким прем’єром ініціювалася ними самими, причому обидва європейські посадовці на початку розмови зазначили, що виступають від імені власних держав, а не від усього ЄС. Путін визнав наявність критики в Європі на адресу цих переговорів, проте вважає дії норвезького та фінського керівництва правильними, оскільки вони спрямовані на конструктивний діалог замість курсу на поразку Москви. Кремль, зі свого боку, вітає будь-які кроки до поновлення повноцінних зв’язків з європейськими державами та Євросоюзом загалом.
Окрім того, Путін зачепив регіон Балтійського моря, заявивши про прихильність Росії до норм міжнародного права в цій акваторії та готовність дати відсіч будь-яким викликам, що також обговорювалося зі Стуббом та Стере. Раніший телефонний дзвінок між Путіним, фінським лідером Александером Стуббом і очільником норвезького уряду Йонасом Гаром Стере викликав дискусії щодо змісту бесіди. Зокрема, норвезький прем’єр спростував повідомлення Financial Times про те, що розмова здебільшого складалася з лекції Путіна про середньовічну історію слов’ян, вимагаючи від видання спростування. Водночас данська прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен розкритикувала сам факт переговорів із Кремлем, виступаючи проти діалогу з РФ у принципі.
Раніше ЗМІ повідомляли про намір Путіна змусити Північноатлантичний альянс повернутися до кордонів 1997 року: за даними The Telegraph, Кремль розраховує використати майбутній раунд переговорів стосовно України для отримання поступок і звуження присутності НАТО в Європі до показників періоду до розширення на схід. Своєю чергою, українська Служба зовнішньої розвідки оцінює, що Москва прораховує сценарії конфлікту з Європою на період до 2045 року, тоді як риторику Путіна про відсутність планів нападу аналітики розглядають як елемент залякування.
Крім того, у медіапросторі з’явилися й інші новини: Франція виступила проти підтримки кандидатури Орбана на посаду генерального секретаря ООН; астрономами було відкрито потенційну нову карликову планету поза орбітою Плутона; міністр Сибіга розповів про позицію щодо готовності Зеленського обговорювати територіальні аспекти з Путіним; а видання BILD припустило можливу підготовку російських військ до наступу на Херсон після перемир’я в Олешках.
