Китай активно нарощує ракетний арсенал і прискорює модернізацію збройних сил, попри внутрішні кадрові потрясіння у військовому керівництві. За оцінками американської розвідки, у 2025 році Народно-визвольна армія Китаю довела загальну кількість ракет різних типів приблизно до 3450 одиниць.
Найбільший акцент зроблено на балістичному озброєнні. Кількість ракет середньої дальності DF-26 зросла ще на 50 і тепер становить близько 550. Про це йдеться у звіті директора Розвідувального управління Міністерства оборони США Джеймса Адамса, представленому Конгресу, повідомляє The Washington Times. У звіті зазначено, що китайські балістичні ракети можуть уражати наземні та морські цілі, зокрема авіаносці, і оснащуватися як звичайними, так і ядерними боєголовками.
Звітуючи в Конгресі, Адамс заявив, що Китай швидко просуває модернізацію військової сили та розвиває можливості в усіх сферах ведення війни. За його словами, це може дати Пекіну змогу захопити Тайвань силою, проектувати силу по всьому «першому острівному ланцюгу» та зірвати спроби США втрутитися в регіональний конфлікт.
Водночас інші складові ракетного арсеналу зростають повільніше. Кількість міжконтинентальних балістичних ракет залишається на рівні близько 400, а запас крилатих ракет наземного базування скоротився з 400 до 300.
У перспективі Пекін планує суттєво посилити саме балістичний компонент: за прогнозами, до 2035 року Китай може мати до 700 міжконтинентальних ракет. Раніше також повідомлялося про активний розвиток гіперзвукових технологій: зараз їх близько 600, а в майбутньому цей показник може зрости в рази.
Ядерний потенціал країни також збільшується: нині Китай має понад 600 боєголовок і планує додати ще близько 400 у найближчі п’ять років. За оцінками розвідки, підвищення готовності ядерних сил може використовуватися як фактор стримування у разі ескалації навколо Тайваню.
За словами Адамса, у 2025 році Китай значно посилив військовий тиск на Тайвань, проводячи масштабні навчання зі сценаріями блокади острова та ударів по енергетичній інфраструктурі. Попри це, у Вашингтоні вважають, що китайське керівництво поки не має повної впевненості у здатності провести велику військову операцію, особливо з огляду на можливу участь США та їхніх союзників. Адамс також зазначив, що нині ризики й витрати Китаю, пов’язані з примусовим об’єднанням, імовірно, досі переважають переваги, а заявлені ним червоні лінії не перетнуто.
Окрім ракетних програм, Китай інвестує в кіберсферу та космічні технології, зокрема у розвиток інфраструктури, пов’язаної з дослідженням Місяця. Небезпечні маневри китайських військових у повітрі та на морі підвищують ризик інцидентів із силами інших держав.
Останнім часом Китай також розширює присутність на спірних територіях і створює нові штучні острови. Паралельно країна розбудовує мережу морських дослідницьких систем, що дають змогу ефективніше контролювати підводний простір і підвищувати можливості флоту. На цьому тлі зростає військова активність у регіоні, зокрема через навчання за участі США та їхніх партнерів, що додатково загострює ситуацію довкола Тайваню.
Нещодавно Китай випробував у Південнокитайському морі десантний корабель-носій дронів. Це судно, яке може стати ключовим інструментом у потенційній операції проти Тайваню, перевіряє бойові системи паралельно з активністю американських і філіппінських військ у регіоні.
Також нещодавно лідер Китаю Сі Цзіньпін упродовж тижня провів у Пекіні серію зустрічей із ключовими світовими лідерами. Серед гостей були прем’єр Іспанії Педро Санчес, наслідний принц Абу-Дабі Халед бен Мохаммед Аль Нахайян і лідер В’єтнаму То Лам. Ця дипломатична активність у Китаї відбувається на тлі війни США та Ізраїлю проти Ірану.
