Мешканці України все частіше плутаються у скороченнях знеструмлень — ГАВ, СГАВ, ГПВ, ГОП та інших, адже за кожним позначенням ховається своя причина та ступінь обмежень. На початку листопада у Сумській та Полтавській областях задіяли спеціальний графік аварійних відключень, за якого фахівці-енергетики не мають можливості ані завчасно попередити споживачів, ані повідомити тривалість вимкнення. Цей розклад є найсуворішим, тому використовується порівняно рідко. Значно частіше в енергомережах країни функціонують звичайний графік аварійних відключень і графік погодинних відключень, а крім того існують ГОП, ГОЕ, АЧР і САВН, котрі мають власні механізми та призначення. Норми обмежень і вимкнення електрики в державі визначають дві інструкції: наказ № 654 щодо погодинних графіків та наказ № 456 про лімітуючі й аварійні розклади, як зазначає «Слово і діло». Згідно з цими актами, НЕК «Укренерго» у статусі оператора системи передачі спрямовує накази регіональним диспетчерським центрам, які розподіляють обсяги вимкнень між операторами у зонах своєї відповідальності. Пряме відключення світла здійснюють локальні енергокомпанії — обленерго та структури ДТЕК.
Найпоширенішою формою обмежень залишається графік погодинних відключень (ГПВ). Відповідно до наказу № 654, його планують в обсязі до 100%, але не менше ніж 75% максимального споживання в проміжку з 8-ї ранку до 10-ї вечора, водночас для дев’яти областей південного та східного регіонів нижню межу зменшено до 70%. Про введення ГПВ споживачів зобов’язані сповістити не пізніше ніж за три години, хоча диспетчер здатний змінити число черг або підчерг мінімум за годину до коригування. В умовах воєнного стану одне знеструмлення за ГПВ не може перевищувати шість годин, а пауза зі світлом повинна становити щонайменше дві години — проте це правило стосується виключно стабілізаційних заходів, а не екстрених ситуацій.
Більш суворим порівняно з ГПВ є графік аварійних відключень (ГАВ), який вводять за наказом № 456 у разі стрімкого дефіциту потужностей, порушення режимів перетоків чи перевантаження техніки, коли часу на м’які обмеження немає. На відміну від шести черг ГПВ, у ГАВ налічується десять черг, а на реалізацію диспетчер має лише 15 хвилин, через що попередження абонентам часто надходять уже після зникнення світла. У ситуації значного дефіциту енергії та загрози розпаду енергосистеми екстрені вимкнення можуть повторно застосовувати на тих самих лініях із перервою в 1-2 години.
Якщо аварійні вимкнення не дають ефекту, системний оператор може запровадити спеціальний графік аварійних відключень (СГАВ) — крайню міру для запобігання відокремленню української енергомережі від європейської або її розколу за внутрішніми перетинами. Обсяги знеструмлень за СГАВ сягають 40-50% загального споживання у визначеній зоні, черг у ньому лише три, причому під вимкнення здатні потрапити навіть захищені споживачі та критичні об’єкти інфраструктури.
Окрім згаданих, в енергосистемі здатні застосовувати й інші типи обмежень залежно від ситуації в мережі. У Міністерстві енергетики роз’яснювали, що відключення світла спричиняються чотирма головними чинниками — плановими ремонтами, негодою та пошкодженнями обладнання, на відновлення якого енергетикам потрібен час. За типами вимкнення поділяють на аварійні, стабілізаційні та планові, причому в Міненерго уточнювали, що стабілізаційні графіки передбачають поступове відновлення електропостачання. Якщо в якийсь момент цього процесу мережа залишається розбалансованою, час на підключення всіх домівок зростає, і реальний графік може зсуватися відносно офіційно оприлюдненого.
Раніше «Інформатор» інформував, що Міненерго пояснювало відмінності між ГАВ і ГОП на тлі масованих атак Росії на енергетику, коли в державі запроваджували то екстрені, то аварійні, то планові знеструмлення. Також повідомлялося, що «Укренерго» впроваджувало графіки відключення світла 9 жовтня і розповідало про тривалість лімітів для споживачів того дня. Без графіків — Укренерго запровадило аварійні відключення світла у Києві та чотири області; атаки на холодильники у Європі тривають — хакери нагріли плазму крові у Франції; долар по 60 гривень та захмарні ціни — прогноз економіста шокує; Prada, Chanel і Cartier очолили рейтинг найбажаніших модних речей світу.
