Дунаєвецький районний суд Хмельницької області 9 липня визнав недійсними два кредитні договори на загальну суму 65 000 грн, які невідомі особи оформили через систему “Приват24” на ім’я жителя Дунаївців після викрадення його банківських карток і SIM-картки. Позивач, який є учасником бойових дій, заявив, що не підписував ці договори і не висловлював наміру їх укладати. Попри заперечення банку, який посилався на посилену автентифікацію операцій, суд підтримав позивача та зобов’язав банк сплатити судовий збір.
У позові чоловік просив визнати недійсними кредитний договір № 2406 2500 0017 92 від 25.06.2024 на 15 000 грн і кредитний договір № 2406 2500 0017 32 від 25.06.2024 на 50 000 грн, а також скасувати за ними нараховану заборгованість. У Єдиному державному реєстрі судових рішень зазначено, що 25.06.2024 невстановлені особи, викравши мобільну SIM-картку позивача, до якої був прив’язаний його фінансовий номер телефону, а також його банківські картки, від його імені уклали спірні договори та вивели кредитні кошти.
Під час допиту в суді позивач розповів, як сталася крадіжка. За його словами, це трапилося на автостанції в Хмельницькому, куди він приїхав, щоб придбати квиток до Києва.
Також він пояснив, що телефон увесь час був при ньому в кишені, а відсутність карток він помітив приблизно через 10 хвилин після того, як жінка пішла. До банківського відділення він звернувся лише наступного дня, бо ввечері установа вже не працювала. Саме там він дізнався, що на його ім’я оформлено кредити. За фактом крадіжки відомості внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, а самого позивача визнали потерпілим.
Суд вивчив висновок службової перевірки Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” і встановив низку важливих обставин щодо спірних операцій. Суд дійшов висновку, що дані, використані для автентифікації під час доступу до рахунку, а також ПІН-код картки не були сталою інформацією, відомою лише позивачу, оскільки їх попередньо змінила особа, яка фактично виконувала ці дії.
Із матеріалів досудового розслідування, досліджених судом, випливає, що невстановлені особи під час спілкування з позивачем, який перебував у стані алкогольного сп’яніння, спочатку таємно заволоділи його грошима. Після цього, тимчасово отримавши доступ до телефону, вони викрали SIM-картку оператора “Київстар” і повернули сам телефон, а також викрали дві банківські картки. За результатами впізнання за фотознімками позивача визнано таким, що впізнав особу, яка вчинила крадіжку.
Суд встановив, що спірні кредитні договори були укладені від імені позивача без його волі сторонньою особою, яка незаконно заволоділа засобами доступу до системи дистанційного обслуговування. Згідно з ч. 3 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, відсутність вільного волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання такого правочину недійсним.
Окремо суд відхилив доводи банку про те, що технічно правильне проходження посиленої автентифікації саме по собі свідчить про волю позивача укласти договори. Суд зазначив, що в цій ситуації автентифікація лише підтвердила особу держателя викрадених платіжних засобів, але не довела волевиявлення самого позивача. Також суд визнав, що чоловік не мав можливості негайно повідомити банк про втрату SIM-картки, оскільки телефон залишався при ньому, а відсутність зв’язку він виявив лише наступного дня, коли й звернувся до відділення.
Рішення ухвалив суддя Давид Барателі, а повний текст виготовлено 15 липня 2026 року. Сторони можуть подати апеляцію до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів.
