Дарницький районний суд Києва 10 серпня відмовив підприємниці в позові до АТ КБ “ПриватБанк” щодо повернення 372 000 гривень, які зникли з її рахунку після дзвінків шахраїв, що видавали себе за працівників банку. Суд дійшов висновку, що всі спірні операції були повністю авторизовані через фінансовий номер телефону жінки, а вини банку не встановлено.
До суду жінка звернулася 2 червня 2026 року. У позові вона просила визнати, що банк неналежно виконав обов’язки із захисту її облікового запису, а також повернути безпідставно списані кошти. Про це йдеться у рішенні Єдиного державного реєстру судових рішень.
Позивачка є клієнткою АТ КБ “ПриватБанк” та користується його послугами як фізична особа і як фізична особа-підприємець. За її твердженням, 12 листопада 2025 року невстановлені особи, які називалися працівниками АТ КБ “ПриватБанк”, під час телефонних дзвінків ввели її в оману, повідомивши про нібито загрозу втрати коштів. У результаті вони отримали можливість впливати на її дії під час користування банківськими сервісами. Після цього з її рахунків і картки були проведені фінансові операції на загальну суму 372 000 гривень.
Жінка вважала, що банк не забезпечив належного контролю за операціями та не зупинив підозрілі транзакції. Із рахунку ФОП було здійснено чотири вихідні платежі на загальну суму 372 000 гривень: 90 000 грн, 82 000 грн, 100 000 грн та 100 000 грн. У призначенні платежів було вказано: “зворотна фінансова допомога на підставі договору”.
У відзиві ПриватБанк повністю заперечив проти позову та зазначив, що всі операції були проведені після належної авторизації.
Під час розгляду справи суд встановив, що 12 листопада 2025 року авторизації відбувалися за логіном, який відповідає фінансовому номеру позивачки, із використанням пристрою Apple iPhone, IP-адреси та OTP/мобільного застосунку. Із журналів змін PIN-кодів і фінансового телефону, наданих банком, не випливає, що в період проведення спірних операцій змінювався фінансовий номер телефону позивача або PIN-коди карток. Також довідка банку підтвердила відсутність заборгованості за кредитним договором від 12.11.2025 року, оскільки кредит був закритий ще 30 грудня 2025 року.
Суд окремо підкреслив, що сам по собі телефонний вплив невстановлених осіб, які представлялися працівниками банку, не означає автоматично несанкціонований доступ до рахунку саме з вини банку. Позивачка не надала доказів того, що спірні операції були проведені без використання її засобів підтвердження або через технічний збій.
Також суд зазначив, що наявність кримінального провадження за заявою позивача не є самостійним доказом вини відповідача чи неналежного виконання ним банківських обов’язків. Відомості з ЄРДР підтверджують лише факт реєстрації провадження, але не встановлюють обставин цивільно-правової відповідальності банку.
У підсумку суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факту неналежного виконання АТ КБ “ПриватБанк” обов’язків щодо забезпечення безпеки дистанційного банкінгу. Також не доведено протиправної поведінки відповідача та причинного зв’язку між діями або бездіяльністю банку і заявленою шкодою. Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
