Бродівський районний суд Львівської області ухвалив рішення у справі за позовом клієнтки АТ КБ “ПриватБанк”, яка намагалася стягнути з фінустанови 12 467 гривень. Слухання відбулося 14 жовтня, і суд вирішив повністю відмовити позивачці у задоволенні її вимог. У матеріалах справи зазначено, що жінка має відкриті картки в банку, зокрема “карту для виплат” та універсальну кредитку. За її словами, 28 серпня 2025 року на її смартфон, підключений до системи “Приват24”, надійшов вхідний дзвінок, що нагадував запит на підтвердження платіжної операції. Позивачка запевняла, що не відповідала на дзвінок і не виконувала жодних дій, проте після повторного виклику отримала сповіщення про успішне проведення транзакції. За версією жінки, з її “карти для виплат” було переведено 12 600 гривень на її ж картку “Універсальна”, а звідти кошти одразу надійшли на рахунок третьої особи в АТ “Райффайзен Банк Аваль”. Загальна сума збитків становила 12 467 гривень. Постраждала заблокувала картки через гарячу лінію та 29 серпня 2025 року звернулася до поліції — відомості внесли до ЄРДР за частиною четвертою статті 190 КК України, а її визнали потерпілою. Представники банку у відзиві наголошували, що операції здійснювалися через захищений додаток із коректними параметрами ідентифікації, при цьому логін та пароль користувача не змінювалися. Під час засідання представниця фінустанови додала, що перекази стали можливими через надання третім особам доступу до конфіденційної інформації або розголошення даних під час дзвінка. Суд встановив, що договір про приєднання до умов надання послуг було укладено 13 лютого 2023 року. За даними справи, 29 серпня 2025 року о 09:51 відбулося зарахування 12 600 гривень з карти для виплат на карту “Універсальна”, а вже о 09:53:46 здійснено платіж на суму 12 467,23 гривні на інший рахунок через сторонній сервіс із ручним введенням номера та технологією 3D-Secure. На основі цих фактів суд дійшов висновку, що доступ до додатків та перекази відбулися внаслідок вхідного дзвінка й подальшого підтвердження самою власне клієнткою. Будь-яких примусових змін даних доступу з боку банку чи сторонніх осіб без авторизації не зафіксовано. Станом на 11 травня 2026 року досудове розслідування тривало, а винних осіб не встановили, тому відкриття кримінального провадження суд не визнав доказом протиправності дій банку. Оскільки позивачка не надала належних доказів порушення договору чи технічних збоїв системи захисту, а транзакції пройшли через коректну ідентифікацію, у позові було відмовлено повністю. Рішення можна оскаржити протягом тридцяти днів у Львівському апеляційному суді. У подібних справах суди враховують зміну ідентифікаційних даних та наявність технічних збоїв на боці банку; якщо перекази авторизовані, а клієнт не довів викрадення даних без його участі, відповідальність зазвичай покладається на користувача. Раніше повідомлялося, що суд відмовив іншому клієнту у поверненні 7800 гривень через здійснення операцій з нового пристрою та IP-адреси, тоді як в іншій справі Рівненський апеляційний суд зобов’язав ПриватБанк повернути чоловікові 74 тисячі гривень через недоведеність ініціювання платежу клієнтом. Тим часом шахраї розповсюджують шкідливе програмне забезпечення під виглядом безкоштовного навігатора для смартфонів; на виборах у Болгарії у другому турі лідирує противниця військової допомоги Україні Іліяна Йотова; Дональд Трамп провів жорстку розмову з Беньяміном Нетаньягу щодо подальших дій проти Ірану (за даними Axios); а Фінляндія планує закрити Шенгенську зону для російських спортсменів через хокейний скандал.
Суд відмовив клієнтці ПриватБанку у поверненні вкрадених коштів
