31 жовтня Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалив рішення на користь військовослужбовця, скасувавши протиправну постанову обласного територіального центру комплектування. Позивач оскаржував відмову обласного ТЦК по суті розглянути його претензії до висновку районної військово-лікарської комісії, яка визнала його придатним до служби. Замість повноцінного аналізу доводів скаржника, відомство обмежилося формальною відповіддю про те, що процедуру завершено, оскільки він уже набув статусу військового, і запропонувало звертатися за новим направленням за місцем проходження служби.
Згідно з матеріалами судової справи, опублікованими в Єдиному державному реєстрі судових рішень, 7 жовтня 2025 року чоловік пройшов медичний огляд при районному ТЦК та СП, де комісія визнала його придатним до військової служби. Вже наступного дня, 8 жовтня, його мобілізували та направили до військової частини. Не погодившись із таким вердиктом, 20 жовтня 2025 року громадянин звернувся зі скаргою до 11 Регіональної ВЛК.
Регіональна комісія листом від 24 жовтня роз’яснила, що подібні звернення подаються за підпорядкованістю до обласних ТЦК, та переслала медичні документи до обласного центру комплектування. 5 листопада 2025 року обласний ТЦК надіслав відповідь, у якій стверджувалося, що скаргу вивчено в повному обсязі, проте жодних правових підстав чи оцінки доводів скаржника документ не містив, зводячись лише до роз’яснень щодо подальших дій.
Судова інстанція встановила, що листопадовий лист обласного ТЦК не містить мотивів щодо жодного з прохань скарги та не наводить нормативних підстав для відмови у розгляді через те, що чоловік уже став військовослужбовцем. Суд чітко розмежував питання направлення діючого військового на повторний медогляд та процедуру адміністративного оскарження рішення районної ВЛК, прийнятого до призову, наголосивши, що факт мобілізації не позбавляє особу права на таке оскарження. При цьому суд підкреслив власні межі втручання: він не перевіряв діагнози, не визначав ступінь придатності та не вирішував законність самого призову. Позов було задоволено повністю. Судові витрати не розподілялися у зв’язку зі звільненням позивача від сплати судового збору згідно із законом «Про судовий збір», а рішення можна оскаржити до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів.
