Європейські уряди дедалі активніше обговорюють кандидатуру посадовця для прямих перемовин із російським правителем Володимиром Путіним стосовно мирного врегулювання в Україні. Основним претендентом дипломатичні кола називають президента Фінляндії Александера Стубба, який має одні з найкращих контактів із президентом США серед усіх лідерів Європейського Союзу.
Це питання загострилося після того, як спецпосланець президента США Стів Віткофф здійснив поїздку до Росії з пропозицією проведення тристороннього саміту за участю Дональда Трампа та Володимира Зеленського. Окрім Стубба, дипломати розглядають кандидатури президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, верховної представниці ЄС Каї Каллас і президента Євроради Антоніу Кошти.
Як зазначає видання Politico з посиланням на анонімних європейських дипломатів, дискусія активізувалася на тлі тенденції, за якої Трамп усе частіше домовляється з Путіним напряму, оминаючи Київ та європейських союзників. За словами Павела, Європейському Союзу необхідно визначити конкретну особу чи групу осіб, яким інші лідери нададуть мандат на ведення переговорів від імені Європи. При цьому такі представники не обов’язково мають бути офіційними посадовцями ЄС чи НАТО. Один із європейських дипломатів зазначив, що Стубб наразі є єдиним, хто фактично взяв на себе роль політичного лідера і міг би виступити європейським посланцем на майбутньому мирному саміті.
За підсумками поїздок до Осло та Санкт-Петербурга Стів Віткофф нічого не повідомив про роль європейських партнерів у переговорному процесі. Це відбулося попри те, що 20 жовтня у норвезькій столиці, напередодні візиту до Путіна, він обговорював мирний план із європейськими лідерами. За словами Віткоффа, подальші консультації щодо завершення війни проходитимуть у форматі тристоронніх зустрічей США, Росії та України на технічному рівні. Про роль Європи спецпосланець не згадав жодного разу, хоча європейські лідери, зокрема президент Фінляндії, долучалися до підготовки мирного плану в Осло.
Подібне мовчання підживлює в Брюсселі дискусії про те, що Європа потребує власного прямого каналу зв’язку з Кремлем, аби не опинитися осторонь прийняття рішень щодо власної безпеки. Дипломат з однієї з країн ЄС наголосив, що Євросоюз не може направляти на переговори одразу кількох осіб, які претендуватимуть на право говорити від його імені.
На користь кандидатури фінського президента дипломати наводять два ключові аргументи: тісні стосунки з Трампом та багаторічний досвід Фінляндії у відносинах з Росією, з якою держава має спільний кордон довжиною 1300 кілометрів. Водночас інший дипломат висловив думку, що президент Євроради Антоніу Кошта може виявитися більш прийнятним вибором порівняно з фон дер Ляєн чи Каллас, яких вважають надто залученими до української позиції для ефективного представництва ЄС на рівні лідерів. За словами цього джерела, європейські лідери на одному з останніх самітів у Брюсселі вже цікавилися в Кошти, чи не настав час йому розпочати діалог із Путіним, проте він відповів відмовою.
