Рада Європи закликає Президента України не підписувати законопроєкт 15111-д, який послабив фінансовий контроль за колишніми чиновниками зі статусом РЕР — політично значущої особи. Раніше Верховна Рада скасувала довічний фінмоніторинг для чиновників і замінила безстроковий контроль 12-місячним терміном. При цьому цю норму включили до дуже непопулярного закону про опадуткавання цифрових платформ.
Народний депутат Ольга Василевська-Смаглюк взяла участь в обговоренні, ініційованому Радою Європи. Міжнародні партнери оцінюють ухвалені зміни як відхід від стандартів FATF і директив ЄС. Василевська-Смаглюк виділила два ключові недоліки, які містить ухвалений закон.
Депутат також спростувала головний аргумент прихильників послаблення контролю про нібито дискримінацію РЕРів під час банківського обслуговування. НБУ повідомив, що не отримував скарг на необґрунтовані відмови, і назвав твердження про дискримінацію штучними. Дані Держфінмоніторингу це підтверджують: до травня 2026 року зафіксовано лише 9 відмов в обслуговуванні — 4 щодо самих РЕРів, 3 щодо членів родини і 2 щодо пов’язаних осіб. Водночас кількість повідомлень про підозрілі операції РЕРів за цей самий період сягала десятків тисяч.
Як заявила Ольга Василевська-Смаглюк, голова підкомітету Комітету ВР з питань фінансів, наводячи статистику на обговоренні за участю представників Ради Європи, ухвалені зміни створюють конкретні євроінтеграційні ризики. У 2027 році набирає чинності регламент ЄС 2024/1624. Будь-яке відхилення від чинних стандартів уже зараз означає, що повертати законодавство у відповідність доведеться в умовах дедлайну — з усіма репутаційними та процедурними наслідками.
Окремою загрозою залишається вплив на оцінку FATF. Погіршення позиції в цій оцінці безпосередньо впливає на шлях України до SEPA — Єдиного платіжного простору Європи, приєднання до якого передбачене в Ukraine Plan. Послаблення антикорупційного контролю є вкрай негативним сигналом для міжнародних партнерів саме в той час, коли Україна перебуває на активній фазі євроінтеграції.
Статистика свідчить не про тиск на чиновників, а про зниження прозорості. Кількість повідомлень про підозрілі операції РЕРів зменшилася з 25 тисяч у 2021 році до 13,5 тисяч за перше півріччя 2026-го. Це радше вказує на зменшення виявлення ризиків, а не на їхнє зникнення. Представники Ради Європи однозначно не рекомендують давати «зелене світло» відходу від ризикоорієнтованого підходу.
Ще у квітні 2026 року НБУ офіційно звернувся до банків щодо правил фінмоніторингу політично значущих осіб. Регулятор нагадав, що банкам не потрібно вимагати документи про підтвердження статків РЕРів, якщо рівень ризику ділових відносин є прийнятним. Це означає, що практика надмірного контролю з боку банків і без того не була масовою.
В Україні статус РЕР діяв на пожиттєвій основі: особа залишалася під посиленим фінансовим моніторингом незалежно від того, коли залишила посаду. Саме це правило скасував законопроєкт 15111-д. Як пояснює матеріал про довічний статус політично значущої особи, він поширювався на широке коло публічних діячів — від президента і нардепів до керівників держпідприємств і суддів.
