14 жовтня Верховний Суд ухвалив скасувати рішення двох попередніх судів, які відмовили клієнту державного ПриватБанку в позові про недійсність одностороннього припинення ділових відносин через правила фінансового моніторингу. Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що попередні інстанції належним чином не дослідили, чи дійсно банк мав достатні законні підстави для кваліфікації операцій громадянина як підозрілих, у зв’язку з чим справу направлено на повторний розгляд.
Згідно з текстом судової постанови, оприлюдненою в Єдиному державному реєстрі рішень судів, заявник звернувся до Тростянецького районного суду на Сумщині влітку 2024 року, вимагаючи анулювати односторонній правочин фінустанови щодо розірвання договору. У травні того ж року чоловік отримав від ПриватБанку сповіщення про те, що наприкінці квітня (24 числа) кредитна організація ухвалила рішення припинити його обслуговування через виявлення неприпустимо високого рівня ризику.
За словами позивача, фінансова установа не надала жодних детальних роз’яснень щодо причин такого кроку та не вимагала надання додаткових паперів чи довідок до прийняття рішення про розрив договору. На думку громадянина, такі дії банку були незаконними, оскільки вони заблокували йому доступ до власних заощаджень на рахунку.
У внутрішній службовій записці відділу фінмоніторингу ПриватБанку від 24 квітня 2024 року фіксувалися певні підозри стосовно транзакцій клієнта. На початку травня чоловік подав заяву про закриття рахунку, а 16 травня його представник, адвокат Євген Сумцов, звернувся з вимогою скасувати рішення фінустанови та розблокувати кошти. У відповідь на це наприкінці травня банк надіслав листування з відмовою в наданні роз’яснень, посилаючись на захист банківської таємниці та відсутність згоди клієнта на її розкриття.
Районний суд на Сумщині у вересні 2024 року виніс рішення про відмову в позові, а апеляційний суд в серпні 2025 року залишив це рішення без змін. Обидва суди керувалися тим, що банк діяв у рамках профільного закону про фінмоніторинг, тоді як позивач не спростував дані, які аналізувалися банком.
Однак колегія суддів вищої інстанції зазначила, що попередні суди не провели належного аналізу аргументів позову — зокрема, не з’ясували, які конкретно транзакції вважалися ризикованими, а також не перевірили заяву позивача про те, що основна частина грошей надійшла від його батьків. Суди обмежилися загальними тезами про законне право банку на одностороннє припинення договорів, не вдаючись до конкретних обставин справи.
У результаті Верховний Суд постановив скасувати попередні рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Постанова набула чинності в день прийняття та є остаточною, а судові витрати на даному етапі не розподілялися через відсутність остаточного вердикту по суті спору. Крім того, касаційний суд підкреслив порушення процесуальних норм (статей 263-265 та 382 Цивільного процесуального кодексу) попередніми інстанціями.
У межах інших судових розглядів та резонансних подій також зазначалося, що раніше суд на Миколаївщині (Березнегуватський райсуд) визнав незаконним блокування картки клієнта ПриватБанку через підозри у шахрайстві за відсутності кримінального провадження та доказів. Водночас в іншій аналогічній справі Верховний Суд підтримав позицію Райффайзен Банку щодо закриття рахунку через невідповідність операцій заявленим джерелам доходів. Серед інших новин суспільства та світу також повідомлялося про те, що Папа Римський Лев XIV вперше взяв участь у виборах у США, українська співачка Надія Дорофєєва опинилася в лікарні, Держдепартамент США підтримав продаж великої партії ракет для систем Patriot Україні на суму 2,1 мільярда доларів, а через морський страйк у Греції кілька островів тимчасово залишилися без паромного сполучення.
