Польща не визнаватиме жодних рішень із питань безпеки та відносин з Росією, ухвалених на рівні ЄС або в окремих форматах без участі Варшави. Таку позицію прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск відстоював уночі 19 червня на саміті ЄС у Брюсселі.
Тлом для цієї заяви стали спроби голови Євроради встановити контакти з Кремлем ще напередодні саміту. Саме вони спричинили гостру дискусію між лідерами блоку.
Під час обговорення Туск дав зрозуміти, що Польща не вважатиме себе зв’язаною рішеннями, ухваленими у форматах, де вона не представлена, зокрема у форматі E3 — Франція, Німеччина, Велика Британія. Про це повідомляє польське видання Rmf24. Якщо Париж і Берлін наполягали б на ексклюзивній ролі цього тріо в переговорах з Росією, Варшава не прийняла б такий підхід. Це стало чітким сигналом проти монополізації безпекового порядку денного найбільшими країнами ЄС.
Причиною суперечки стали дії голови Євроради Антоніу Кошти. Його головний радник двічі провів телефонні розмови з високопоставленим російським чиновником із найближчого оточення Путіна. Кілька лідерів дізналися про ці контакти лише після появи інформації в медіа, що викликало обурення.
Саміт показав кілька ліній розлому. Окрім розбіжностей між Коштою та E3, Італія і Польща, які входять до неформальної E5, висловили невдоволення тим, що їх не залучили до попередніх переговорів між E3 та президентом України Зеленським напередодні саміту. Країни E3 — Франція, Британія та Німеччина — наполягають, що саме вони мають очолити майбутні переговори від Європи. Водночас Польща та Італія також хочуть брати участь у цих зустрічах.
Кошта пояснював лідерам, що не веде жодних змістовних переговорів з Москвою, а лише підтримує канали комунікації на випадок можливих мирних переговорів. Він також послався на те, що сам Зеленський неодноразово закликав до більшого залучення ЄС у мирний процес.
У Брюсселі наголосили, що Кошта наразі не веде переговорів, і це рішення підтримали всі лідери ЄС. Представники Союзу зазначають, що зараз не настав момент для переговорів із Кремлем, однак дипломатичні канали мають залишатися готовими на випадок зміни обставин.
Якщо в майбутньому розпочнуться повноцінні переговори, президент Євроради повинен буде отримати відповідний мандат від лідерів ЄС. У підсумку більшість учасників саміту підтримали збереження координаційної ролі голови Євроради, оскільки Кошта представляє всі 27 країн блоку. За таких умов Варшава також могла б погодитися з таким підходом.
Скандал навколо дій Кошти почався після того, як спроби голови Євроради вийти на контакт з РФ стали публічними через витік до ЗМІ. Команда Кошти повідомила про ці контакти Францію та Британію, а частина посадовців вважає, що про це міг знати і Берлін. Водночас країни Балтії дізналися про дзвінки лише з публікацій у пресі та були обурені.
На тлі цих суперечок загострилося і питання ролі формату E3 у можливих мирних переговорах. Макрон і Мерц виступили проти підходу всього Євросоюзу до діалогу з Путіним, наполягаючи на власній провідній ролі. ЄС уже кілька місяців обговорює, які саме контакти варто налагодити з Путіним і хто має очолити потенційний діалог.
