Державна служба фінансового моніторингу оприлюднила дані щодо обсягів махінацій із дробленням підприємницької діяльності за перші три квартали 2026 року. У своїй колонці для 24 Каналу керівник відомства Філіп Пронін повідомив, що за вказаний період правоохоронним структурам було передано понад сто звітів щодо таких схем, через які на фіктивні рахунки вивели понад 15 мільярдів гривень, задіявши близько 3 тисяч фізичних осіб-підприємців. За експертними оцінками Проніна, загалом до подібних протиправних практик в країні може бути причетно понад 10 тисяч ФОПів, що свідчить про системний характер проблеми.
Очільник відомства підкреслив, що поняття дроблення бізнесу не слід плутати з ситуаціями, коли родичі засновують власні невеликі справи чи легально працюють на спрощеній системі оподаткування. Головна проблема виникає тоді, коли за мережею з десятків чи сотень номінально незалежних суб’єктів стоїть єдина компанія. Вона контролює персонал, ресурси, торгову інфраструктуру та грошові потоки, формально залишаючись набором дрібних підприємців задля оптимізації податкових виплат.
Під час контролю фінансова розвідка аналізує як обсяги грошових транзакцій, так і взаємозв’язки між учасниками. Типовими сферами для таких оборудок є торгівля одягом, секонд-хенд, електроніка, продукти харчування та ресторанна галузь. Коли кошти покупців надходять на численні рахунки ФОПів, а згодом концентруються на рахунках пов’язаних структур, такі операції привертають підвищену увагу.
Пронін зауважив, що первинний контроль здійснюють комерційні банки, для яких подібні схеми стали очевидними та ризикованими. Фінустанови перевіряють транзакції клієнтів і порівнюють їх із заявленими видами діяльності. Якщо економічна логіка операцій відсутня, банк має право вимагати документи або відмовити в подальшому обслуговуванні. Для бізнесу це означає серйозні ризики: штрафи, пеню, донарахування податків та репутаційні втрати.
Держфінмоніторинг систематизує підозрілі зв’язки й передає зведені матеріали правоохоронцям для надання правової оцінки. Зокрема, у вересні 2026 року було виявлено схему в сегменті продажу електроніки за участю понад 80 осіб та ФОПів, через чиї рахунки за кілька років пройшло близько 4,9 мільярда гривень. У жовтні 2026 року зафіксували випадок із мережею секонд-хенду, де 477 підприємців з початку року отримали понад 923 мільйони гривень. Наявність належної реєстрації ФОПа не легалізує такі схеми, адже сучасний фінмоніторинг здатен відстежувати всю мережу зв’язків між учасниками.
Додатково зазначається, що з 14 листопада правила фінансового моніторингу для ФОПів стають жорсткішими: банки зменшують місячні ліміти на перекази для новачків та підприємців, які різко відновили активність після тривалого простою. Крім того, раніше повідомлялося про примусове донарахування понад 51 мільйона гривень податків для мережі секонд-хенду EconomClass після спільного розслідування БЕБ та Генеральної прокуратури.
