До сервісу «Особистий Консультант» надійшло запитання: чи має ФОП-бухгалтер, який складає звітність, повідомляти Держфінмоніторинг, якщо виявив можливе порушення податкового законодавства клієнтом, зокрема суттєві розбіжності між банківською випискою та декларацією, що можуть вплинути на право перебування на спрощеній системі. Експерти серісу 7eminar надали вичерпну відповідь.
Бухгалтеру слід офіційно, у письмовій формі, повідомити клієнта про виявлені розбіжності та про необхідність включити всі доходи до звітності. Підстава — п. 44.1 Податкового кодексу України, який забороняє формування звітності на основі непідтверджених даних. Водночас ФОП, що надає бухгалтерські послуги, зобов’язаний повідомити про таку ситуацію Держфінмоніторинг, оскільки є суб’єктом первинного фінансового моніторингу (СПФМ). Приховування доходів для штучного перебування на спрощеній системі має ознаки ухилення від сплати податків і є підставою для повідомлення про підозрілу операцію.
Обов’язки ФОП-бухгалтера загалом відповідають обов’язкам інших СПФМ. Їх визначає ст. 8 Закону України від 06.12.2019 №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі — Закон №361), а також деталізує Положення, затверджене наказом Мінфіну від 07.06.2024 №282. Операція вважається підозрілою, якщо є підозра або достатні підстави вважати, що вона є результатом злочинної діяльності (ч. 1 ст. 20 Закону №361). Ухилення від сплати податків є кримінальним правопорушенням за статтею 212 Кримінального кодексу України. Тому розбіжність між банківською випискою та даними РРО, яка свідчить про приховування реального доходу для уникнення переходу на загальну систему, підпадає під критерії підозрілої діяльності.
Для СПФМ передбачена окрема відповідальність за ч. 3 ст. 32 Закону №361. У разі невиконання або неналежного виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії застосовуються заходи впливу, зокрема штраф, протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення. За неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання спеціально уповноваженому органу недостовірної інформації у випадках, передбачених законодавством, передбачено штраф до 20 тисяч нмдг (340000 грн) відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону №361.
Як повідомляв Інформатор, з 1 січня 2026 року Міністерство фінансів України запроваджує новий формат взаємодії із СПФМ: річну звітність подаватимуть виключно онлайн, а строки подання подовжено. Про це 6 січня повідомили в Міністерстві фінансів. Зміни є частиною послідовної політики Мінфіну щодо цифровізації державних послуг, зменшення адміністративного навантаження на бізнес і підвищення якості звітних даних.