Клієнт Ощадбанку під ніком Сергій Кукла поскаржився на списання коштів із зарплатного рахунку після надходження вимоги від виконавчої служби. Через це рахунок пішов у мінус, і на нього почали нараховувати відсотки. Чоловік зазначає, що є військовослужбовцем, та обурюється діями фінустанови.
У пресслужбі Ощадбанку пояснили, що здійснюють арешт і стягнення коштів із рахунків клієнтів на підставі рішень державних або приватних виконавців відповідно до законодавства. Закон “Про виконавче провадження” не забороняє стягнення коштів із зарплатних рахунків, а порядок і розмір утримань визначає закон. Від’ємний баланс може виникнути через збіг у часі надходження документа про арешт коштів і технічного опрацювання платежів.
Якщо клієнт не погоджується з підставами стягнення, банк радить звернутися до виконавчої служби для уточнення обставин або коригування постанови про арешт. Щодо причин виникнення від’ємного балансу та врегулювання заборгованості рекомендують звернутися до відділення банку з документами для індивідуального розгляду.
Адвокат Ілля Колесник зазначає, що банк зобов’язаний виконувати постанови виконавця, проте будь-яке стягнення із зарплатного рахунку не є автоматично правомірним. Для оцінки законності дій важливі вид стягнення, джерело коштів і зміст постанови. Окреме питання — виникнення від’ємного балансу та нарахування відсотків: якщо кошти списано понад фактичний залишок, а договір не передбачає кредитного ліміту чи овердрафту, правомірність заборгованості потребує перевірки. Юрист радить зібрати документи для перевірки послідовності подій і законності списання. Якщо суд визнає стягнення неправомірним, клієнт може вимагати повернення коштів і скасування нарахувань.
Раніше Міністерство юстиції роз’яснювало правила зняття арешту з рахунків боржника, за якими під час воєнного стану залишається мінімальний доступ до коштів — до двох мінімальних зарплат на місяць з одного визначеного рахунку. Також Мукачівський міськрайонний суд розглянув спір жительки Мукачева з ПриватБанком щодо арешту виплати “Пакунок школяра”, визнавши дії банку законними, оскільки ця соціальна допомога не є коштами зі спеціальним режимом використання.
