Хмельницький апеляційний суд наприкінці жовтня ухвалив постанову, якою залишив без змін вердикт суду першої інстанції щодо позову місцевої мешканки до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України». Позивачка намагалася стягнути з фінансової установи майже 95 тисяч гривень, утрачених внаслідок шахрайських дій. Проте арбітри встановили особисту відповідальність клієнтки за розголошення конфіденційних реквізитів та секретного коду авторизації стороннім особам.
Як випливає з матеріалів судового реєстру, судова тяганина розпочалася навесні 2024 року. За твердженням заявниці, у грудні 2023 року їй зателефонував невідомий, який назвався керівником служби безпеки державного банку, попередивши про загрозу її заощадженням. Згодом відбулися ще кілька дзвінків з метою нібито ідентифікації. У той же день з її рахунків було несанкціоновано виведено кошти: 25 285 гривень із зарплатної картки та 59 000 гривень із кредитної лінії. Сукупна сума збитків становила 94 444,13 гривні.
Під час звернення до суду жінка запевняла, що тримала в секреті персональні дані, не губила пластикових карток і покладала провину виключно на банку, який не зміг заблокувати підозрілі транзакції. Проте Дунаєвецький районний суд Хмельницької області ще у квітні 2026 року відхилив ці вимоги, і апеляційна інстанція повністю підтримала цей висновок. Колегія суддів зафіксувала, що транзакції відбулися після успішного підтвердження особи в застосунку «Ощад24/7» 3 грудня 2023 року о 13:48:03.
Вагомим доказом у матеріалах справи виступив аудіозапис телефонної комунікації між заявницею та працівником інформаційної служби банку. На цьому носії зафіксовано, як постраждала відверто підтверджує факт передачі невідомим реквізитів картки та пін-коду до мобільного сервісу. Аналогічні свідчення жінка давала під час допитів у статусі потерпілої в межах кримінального розслідування, розпочатого правоохоронцями за ч. 4 ст. 190 КК України.
Апеляційний суд спирався на положення комплексного договору банківського обслуговування, згідно з яким обов’язком клієнта є захист логінів, паролів і секретної інформації від третіх осіб, а будь-які ризики через їх витік покладаються на власника рахунку. Службовці Феміди також нагадали правову позицію Верховного Суду: клієнт несе відповідальність лише за умови доведеного сприяння незаконним платежам власними необережними діями.
У поданій скарзі позивачка наполягала на своїй доброчесності, зазначаючи про відсутність передачі кодів та невідкладне звернення до правоохоронних органів. Представники банку вимагали залишити попереднє рішення незмінним. Судова колегія дійшла висновку про необґрунтованість апеляції, зазначивши, що перша інстанція всебічно вивчила обставини. Водночас посилання на судову практику Верховного Суду визнано недоречними, оскільки в тих прецедентах провина клієнтів не була доведена, на відміну від даного випадку. Постанова набула законної сили одразу після проголошення, проте залишає можливість касаційного оскарження протягом місяця.
Раніше у медіа зазначалося про інші судові прецеденти: зокрема, Чернігівська апеляція зобов’язала фінустанову відшкодувати особі 28 тисяч гривень через неможливість доведення її провини у втраті контролю над профілем, тоді як Немишлянський райсуд Харкова скасував кредитну заборгованість у розмірі 31 450 гривень за шахрайським кредитом. Водночас у схожих розглядах траплялися і рішення на користь банків у разі доведення необачності споживачів. Крім того, нещодавно Вищий антикорупційний суд застосував запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для генерала Служби безпеки України Дуки у межах розслідування «Карфаген» із заставою 65 мільйонів гривень, експерти публікували поради щодо прихованих ризиків при купівлі електрокарів з пробігом, анонсували нові податкові ставки для онлайн-продавців із 2027 року, а також досліджували реальних власників українського мобільного оператора Vodafone.
