Які перекази найчастіше викликають запитання банків – КиївМедіаHUB
— Авіація Автомобілі та транспорт Автомобілі та фінанси Автомобільна безпека Автомобільна промисловість

Які перекази найчастіше викликають запитання банків

Банківський фінансовий моніторинг в Україні суттєво змінився. Якщо ще кілька років тому його пов’язували переважно з великими сумами та очевидно сумнівними операціями, то з 2 лютого 2026 року запрацювали оновлені правила. Головна зміна полягає в тому, що банки перейшли від перевірки окремих операцій до безперервного поведінкового моніторингу із застосуванням штучного інтелекту та алгоритмів. Тепер аналізують не лише конкретний переказ, а загальну картину фінансової поведінки клієнта.

Адвокатка Дарина Косінова, керуюча партнерка юридичної компанії «Тацій і Партнери», пояснює, що раніше орієнтиром був поріг у 400 000 гривень, адже операції від цієї суми підлягали обов’язковій перевірці за законом про протидію відмиванню коштів. Тепер алгоритми стали чутливішими, а пороги для початку перевірки — нижчими. За її словами, багато клієнтів скаржаться, що навіть 80–120 тисяч гривень місячного обороту на рахунку фізичної особи вже привертають увагу банку.

Банки формують динамічний профіль клієнта, враховуючи регулярні надходження зарплати чи пенсії, типові суми витрат, географію операцій, вік та наявність кредитної історії. Будь-яке відхилення від такого профілю підвищує ризик-скор. Якщо людина тривалий час отримувала зарплату 25 тисяч на місяць, а потім раптом отримала 150 тисяч, банк захоче з’ясувати походження цих коштів.

На рішення банку про ініціювання моніторингу також можуть вплинути додаткові чинники. Серед них — велика кількість платежів, зокрема однакові суми від різних людей, нетипова регулярність операцій, наприклад лише вночі або у вихідні, швидке зняття коштів одразу після надходження, а також підозріла географія переказів, зокрема з окупованих територій України чи офшорних зон.

Окрему увагу банки приділяють операціям з ознаками так званих «дропів», коли гроші надходять від багатьох різних людей і майже одразу виводяться готівкою або на інші картки. Особливо чутливо банки реагують на операції з ознаками P2P-обміну криптовалюти. Під посиленим контролем також перебувають операції з криптовалютою та часті міжнародні перекази без зрозумілого призначення.

Ще одна проблема виникає тоді, коли людина намагається усно пояснити банку походження коштів, але не може це підтвердити документами. Часто клієнти називають регулярні надходження «допомогою від родичів» або «поверненням боргу», не маючи жодних підтверджень. Для алгоритму така відповідь фактично не відрізняється від мовчання.

У 2026 році додався ще один тригер — невідповідність задекларованих доходів і реальних витрат. Якщо людина офіційно не працює або декларує мінімум, але активно витрачає та отримує кошти, запитання з боку банку неминучі.

За словами Дарини Косінової, банки розгорнули масштабні перевірки підприємців. Кількість закритих рахунків серед ФОПів зросла на 40–50% порівняно з попереднім роком. З серпня 2026 року для нових і неактивних ФОПів запроваджуються автоматичні ліміти на перекази: для першої групи — до 600 тисяч гривень на місяць, для другої і третьої — до 3 мільйонів. З листопада ці ліміти скоротяться вдвічі. Крім того, банки перевіряють відповідність КВЕДів реальній діяльності. Якщо підприємець вказав один вид діяльності, а надходження надходять з абсолютно інших сфер, це стає підставою для запиту документів. За оцінками експертів, лише за 2025 рік під перевірку потрапили близько 1,4 мільйона операцій, а кількість обмежень доступу до рахунків зростає приблизно на 10% щороку.

Адвокатка окремо наголошує на важливості правильного заповнення поля «призначення платежу». За її словами, призначення має відображати реальну побутову суть переказу, без комерційного підтексту та двозначних формулювань.

Якщо рахунок усе ж заблокували, зволікати не варто. Банк зазвичай надсилає запит із переліком питань і вимогою надати документи. На відповідь дають лічені дні — як правило, чотири робочі дні з можливістю продовження. Ігнорування такого запиту практично гарантує, що обмеження залишаться, а клієнт отримає статус високоризикового.

Дарина Косінова радить підготувати довідку про доходи або податкову декларацію, договір дарування у разі отримання коштів у подарунок, договори купівлі-продажу чи підряду — залежно від суті операції. ФОПам додатково рекомендують одразу подавати інвойси, акти або виписки з платіжних систем.

Чим конкретніший і повніший пакет документів, тим швидше вирішується питання. За словами адвокатки, якщо документи в порядку, більшість блокувань знімають протягом одного-трьох днів. Якщо ж банк ігнорує надані документи або відмовляє без чіткого обґрунтування, це вже може стати підставою для судового позову.

Кількість судових спорів щодо блокування рахунків в Україні швидко зростає, але частка виграних клієнтами справ уже наблизилася до 45–50%. Суди стають на бік клієнтів у випадках, коли банк блокує рахунок без належного обґрунтування або ігнорує документи, що підтверджують законне походження коштів. Водночас доводити справу до суду значно складніше, ніж запобігти проблемі на ранньому етапі.

Практичні поради прості: зберігайте всі інвойси, договори та підтвердження платежів, вказуйте зрозуміле призначення у кожному переказі, не змішуйте особисті та підприємницькі рахунки. І якщо банк надіслав запит, відповідайте швидко та надавайте документи, адже ігнорування гарантовано погіршить ситуацію.