Законодавство про фінансовий моніторинг зобов’язує банки перевіряти джерела походження коштів, виявляти підозрілі операції, оцінювати відповідність транзакцій вашому профілю. Існують нормативні акти, які клієнти «мають право витребувати», а клієнти «зобов’язані подати». Про це Інформатору розповів адвокат, доктор юридичних наук, доцент, голова Ради громадського контролю при Бюро економічної безпеки, голова комітету з питань митного та податкового права НААУ Яків Воронін. Є питання, які підприємці «історично» часто ставлять, і до нього цілком можна віднести: «Я тиждень тому здав декларацію в податкову, а тепер банк вимагає те саме — вони що, знущаються?». Адже дійсно, виглядає як класична бюрократія, але річ у тому, що це не зовсім так.
Банк і податкова — це два різні та моментно паралельні світи. Так, останніми роками їхня взаємодія почала стискатися. Зараз вже працює автоматичний обмін податковою інформацією за стандартом CRS для закордонних рахунків, а держава активно просуває створення єдиного реєстру рахунків, до якого матимуть доступ органи контролю. Але наразі вони не обмінюються вашими документами — якщо казати точніше, то між базами ДПС і банківськими системами немає жодного автоматичного каналу. Ви — єдиний «кур’єр», який носить папери з одного кабінету в інший. Але це лише технічна частина.
Податкова перевіряє, чи правильно ви нарахували податок — її цікавлять арифметика, реквізити, строки. Прийняла декларацію — формально все гаразд. Але ось що важливо: це не означає, що ДПС підтвердила достовірність ваших цифр. Камеральна перевірка — це перевірка форми, не суті. Реальна перевірка первинних документів відбувається значно пізніше, якщо взагалі відбувається.
Банк вирішує принципово інше завдання — йому байдуже, чи правильно ви порахували єдиний податок. Його цікавить, звідки у вас гроші. Законодавство про фінансовий моніторинг прямо зобов’язує банки перевіряти джерела походження коштів, виявляти підозрілі операції, оцінювати відповідність транзакцій вашому профілю. І там є одна норма, яку варто знати напам’ять: частина 7 статті 11. Банк «має право витребувати», клієнт «зобов’язаний подати». Не «може попросити», не «бажано надати», а зобов’язаний. Іншими словами, фіксуємо — це не ввічливе прохання, це вимога закону».
Національний банк рекомендує банкам посилити взаємодію з клієнтами з питань фінансового моніторингу та додатково довести до них у зрозумілій формі вимоги законодавства у сфері фінансового моніторингу. Обстріли Запоріжжя: шестеро поранених та сотні ударів по цивільних Українська делегація вирушила на переговори з РФ та США до Женеви – Буданов Помилка тих, хто виливає воду з-під оливок