Україна в межах нової програми з Міжнародним валютним фондом взяла на себе низку конкретних зобов’язань у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму. Про це повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк, а деталі виклала у своєму Telegram-каналі.
За її словами, банкам доведеться змінити підхід до перевірки клієнтів, а фінмоніторинг залучать до боротьби з податковими злочинами. Якщо раніше система відстеження підозрілих операцій діяла переважно проти відмивання грошей, то тепер її функціонал хочуть розширити.
Усі зобов’язання зафіксовані у Меморандумі про економічну та фінансову політику, який є частиною програми з МВФ. Ольга Василевська-Смаглюк перелічила головні пункти, які Україна офіційно задекларувала фонду.
Пояснюючи пункт про PEP-перевірку, депутатка зазначила, чому саме цю норму вписали в зобов’язання перед фондом.
Вона додала, що подібні випадки відмов насправді нечисленні. Проте, на її думку, ця домовленість має позбавити аргументів тих, хто намагається скасувати довічний статус РЕР для посадовців із відповідним фінмоніторинговим контролем. Також вона зауважила, що таку норму тихцем вставили у закон про цифрові платформи, який саме через неї й завис на етапі підпису — Європейська комісія та Рада Європи наполегливо радять не підписувати документ із такою “гниллю” всередині.
За словами Василевської-Смаглюк, реформа розкриття бенефіціарів має допомогти виявляти конфлікт інтересів ще до підписання угоди, а не після того, як гроші вже витрачені. Це стосується насамперед державних закупівель, де прозорість власників компаній-учасників торгів залишається проблемним питанням.
Урядові доведеться діяти в чітко визначені терміни. До кінця березня 2026 року кабінет міністрів має підготувати план дій з усунення прогалин, які виявила оцінка відповідності стандартам FATF, проведена за технічної підтримки МВФ.
